Операція при відкритій свідомості пройшла в обласному клінічному центрі нейрохірургії  та неврології в Ужгороді

Складну операцію на головному мозку під час якої пацієнт знаходився при свідомості вже вдруге провели в обласному клінічному центрі нейрохірургії  та неврології в Ужгороді.

   Під час видалення пухлини головного мозку пацієнт знаходиться у свідомості. Він прекрасно розуміє, що з ним відбувається, і допомагає лікарям: відповідає на питання афізіолога,  ворушить руками і ногами, щоб перевірити, чи не впливає втручання лікаря на мову та здатність володіти тілом.

     

Довідка:   Операція з пробудженням – це нейрохірургічне втручання, під час якого здійснюють доступ до головного мозку і виводять пацієнта з наркозу. У стані повної свідомості, при комплексному знеболенні пацієнт виконує лінгвістичні завдання під контролем нейрофізіолога та афазіолога. Подібні втручання використовують при хірургії у ділянках мозку, що пов’язані з розумінням та продукуванням мови для уникнення *афазії у післяопераційному періоді.

*Афазія – патологія мови, що призводить до труднощів говоріння, розуміння, читання і письма.

 

Володимир СМОЛАНКА- професор, президент Асоціації нейрохірургів України :

  «Пацієнт –  молода людина 32 років.  У нього – доброякісна пухлина головного мозку (Low-grade гліома), яка росте повільно і немає чітких контурів. Пухлина розташована в зоні, яка відповідає за мову та її розуміння, близько прилягає до волокон які відповідають за рухливість у протилежних кінцівках. В даному випадку – правій руці та нозі. Саме тому це вимагає операційного втручання з пробудженням.  Ця втручання вимагає мультидисціплінарної участі нейрохірурга, нейрофізіолога, афазіолога та анестезіолога.  При цьому кожен член операційної команди виконує свої функції:

нейрохірург -стимулює кору мозку та проводить хірургічне втручання- видалення пухлини;

нейрофізіолог – слідкує за виходом з медикаментозного сну, налаштовує силу стимуляції;

афазіолог – слідкує за правильністю виконання лінгвістичних завдань;

анестезіолог – виводить пацієнта з медикаментозного сну та контролює його загальний стан”

ВІДЕОКОМЕНТАР: 

Часто такі пухлини є у молодих людей. Мета операцій – запобігти порушенням мови. Однак внаслідок видалення пухлини може виникнути афазія – складнощі з мовленням. Також може не розуміти що ій говорять. Тестування мови під час операції дозволяє цьому запобігти.  

Оксана ЛЯЛЬКА – – афазіолог, голова правління Українського товариства мови і мовлення

«Перед операцією спілкуємось з лікарем-нейрохірургом, дивимось в яких зонах є це ураження і взагалі чи є  в людини покази для такої операції. Визначаємо комплекс завдань за якими тестуватимуть людину: це когнітивні та лінгвістичні завдання. Тестуючи пацієнта я бачу які теми  складно даються. Тому  підбираємо ті завдання, які зрозумілі та прості, і  їх можна виконати протягом 4 секунд. На операції ці питання є своєрідним навігатором для нейрохірурга. Нейрохірург проводить стимуляцію певної зони мозку і якщо під час цього пацієнт робить помилку у тестах – це сигнал, що хірургічні маніпуляції саме в цій зоні можуть призвести до порушення мови. Тому потрібно шукати інші шляхи, які  будуть  функціонально безпечними для хірургії”.

ВІДЕОКОМЕНТАР: 

Анестезіолог «веде» пацієнта протягом всієї операції. Його завдання – спочатку занурити в сон, потім розбудити, а потім знову «приспати»

Марина БОНЬ – анестезіолог

«Головне – це співпраця та довіра між анестезіологом та пацієнтом. Унікальність такої анестезії (awake surgery ) в комплексному застосуванні всіх видів наркозу.  Це внушньовенний наркоз і внутрішньовенна седація в поєднанні з регіонарною блокадою нервів. Така багатокомпонентність – запорука того, що пацієнт почуватиме себе комфортно під час оперативного втручання. Пацієнт може на тільки говорити, але й рухати  кінцівками, а за потреби навіть писати».  

ВІДЕОКОМЕНТАР: 

Володимир СМОЛАНКА- професор, президент Асоціації нейрохірургів України :

  «Після того як пацієнт вводиться в наркоз – налаштовується інтроопераційний інструментарій.  Для того щоб проводити нейрофізіологічне дослідження нейрофізіолог встановлює спеціальні голки-датчики і проводиться хірургічне втручання: невеличка трепанація черепа та вихід на зону,  де знаходиться сама пухлина. Ось тут і починається найскладніше: нейрохірург працює  в тісній співпраці з нейрофізіологом, який робить інтраопераційний моніторинг функцій кінцівок. А після пробудження пацієнта  підключаються афазіолог .  Далі – операція (видалення пухлини)  повністю проходить з пацієнтом який у свідомості. Спілкується з ним – афазіолог , який підготоував низку тестів. В залежності від того яка ділянка вражена, розроблені різні тестові питання. Певні ділянки мозку відповідають за різні функції мови. Втручання всередині мозкової тканини є безболісним.  Безпосередньо під час оперативного втручання афазіолог задає питання пацієнту. Відтак ми знаємо чи можемо рухатися далі. На одному з інструментів є стимулятор, яким ми тестуємо певні зони мозку. Якщо під час стимуляції  виникають мовні порушення, які фіксує афазіолог ,то хірургічні втручання в цій зоні припиняємо і намагаємось видалити пухлину іншим підходом. Фактично під час операції для  підвищення безпеки хірургічного втручання  ми проводимо дві різні процедури які доповнюють одна одну: інтраопераційний нейрофізіологічний моніторинг для виявлення функцій кінцівок і тести, які ми проводимо щоб уникнути порушень мови у хворого у післяопераційному періоді».

ВІДЕКОМЕНТАР:

Ольга ГЕРАСИМЕНКО –  нейрохірург-нейрофізіолог

«Ця операція складна. У пацієнта задіяні як мовні, так і рухові центри. Буде проводитится як комплесний моніториг, так і комплексна анестезія. За допомоги апарату інтраопераційного нейрофізіологічного моніторингу ми можемо контролювати як рухові, так чутливі функції, зір, слух і функції всіх краніальних нервів. Ми використовуємо спеціальні стимулятори, які дозволяють нам визначати функціонально важливі зони в корі та стовбурі головного та спиного мозку. Під час операції це допомагає нейрохірургу надійно контролювати усі процеси, в тому числі нейрофізіологічні»    

ВІДЕОКОМЕНТАР: 

Практично всі втручання на головному мозку дуже високотехнологічні: застосовується дороговартісне обладнання – операційний мікроскоп , нейрофізіологічний моніторинг, інтраопераційний ультразвук і т. д.  На сьогодні, тарифи НСЗУ перекривають лише частину  витрат на такі операції (близко 24-25 тисяч гривень) . Відтак, за кордоном вартість подібних оперативних втручань сягає десятки тисяч доларів.  Наприклад, в США – близько 120 тисяч доларів. Вже зараз розглядається можливість застосування підвищенних коефіцієнтів в оплаті оперативних втручань найвищого класу складності, що проводяться в окремих медичних закладах.

 

 

Залишити коментар